Борохів
с.Борохів розташоване за 7 км ві райцентру і найближчої залізничної станції Ківерці та за 11 км від м.Луцьк.
Вперше село Борохів згадується в 1541 році в описі володінь Луцького замку. В працях відомого історика, професора Олександра Цинкаловського це село знаходимо під назвою Борухов.
«Згідно з ревізією Луцького замку 1545р., - пише вчений, було це село замкове, надане Якубові за відібране село Садів, а під час ревізії належало воно до Богдана Сімашка, землянина волинського. В 1570 р. належало до Петра Олеси, який платив за 6 дим., 6 город., 3 боярів путних».
У документах Почаївського монастиря за 1362 рік згадується якесь село Борахіна. Деякі дослідники вважають, що так колись називався Борохів. Можливо, другу свою назву село отримало від, словосполучення «ховатися в бору». Достеменно відомо, що Борохів уже існував при Київській Русі.
В XVII ст. Борохів був власністю Катерини Четвертинської.
З історією самого села нерозривно пов’язана і історія Борохівської церкви св.Іоанна Богослова.Наприкінці 1777 року борохівський храм став відомим на всю округу тим, що в ньому знаходилась благодатна ікона Святого мученика Іустина. Під час бойових дій 27-28 червня 1941 році у період Великої Вітчизняної війни церква згоріла. Після війни церква була відновлена, храм був перевезений із с.Гайове Ківерцівського району, який діяв до 2014 року. Нині спорудили нову святиню Свято-Іоано-Богословський храм.
У 1795 році Луцький повіт, в тому числі і село Борохів, перейшли до складу Російської імперії.
З приходом радянської влади створили селянський комітет, незабаром – сільську раду.
У 1922 році спільними зусиллями жителів села була збудована початкова школа.
В 1948 року в Борохові відновився колгосп.
В 1967 році збудували новий клуб в центрі села. І замість хати читальні в Борохові відкривається сільська бібліотека.
З 1964 року почала функціонувати ЗОШ І-ІІІ ст.
У листопаді 1991 р. наперододні референдуму і президентських виборів відвідав Борохів майбутній перший Президент суверенної України Л.М.Кравчук.
Борохівчани свято бережуть пам'ять про своїх мужніх попередників, звівши їм обеліск Слави.
На сьогоднішній день село активно розвивається, сільською радою проводиться комплекс робіт по розвитку інфраструктури села, повністю зроблено вуличне освітлення.